Тема: Утворення Київської Русі. Політика перших князів.
Мета: прослідкувати процес утворення східнослов’янської держави із центром у Києві, розглянути та проаналізувати діяльність перших князів; розвивати в учнів вміння й навички аналізувати історичні факти та події, висловлювати власну думку, давати характеристику історичним діячам; виховувати високоморальні якості, патріотичну та громадську свідомість.
Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.
Основні поняття: «держава», «Русь», «князь», «русичі», «полюддя», «грецький вогонь», «варяги».
Обладнання: Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України, підручник для 7 кл.- К., Генеза, 2007, карта «Виникнення та розквіт Київської Русі ІХ – ХІ ст.», портрети князів Олега та Ігоря, відеоматеріали із серії Країна. Історія українських земель. диск 1.
Основні дати: 860р, 882р, 882-912 рр., 912-945 рр.
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Розв’язування тестових завдань.
1. Скільки племінних союзів східних слов’ян існувало напередодні утворення Київської Русі:
а). 13; б).14; в).15.
2. Вождями у східнослов’янських племен були:
а). жерці;
б). князі;
в). дружинники.
3.Плем’я, що відігравало провідну роль у становленні держави Київська Русь?
а). сіверяни;
б). древляни;
в). поляни.
4.Яке поняття відповідає слову «дружина»?
а).частина племені;
б).дружина вождів;
в).група бойових соратників князя.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
На сьогоднішньому уроці ми з вами спробуємо дізнатися як відбувався процес переростання племінних союзів у державні об’єднання – князівства, що стали початком утворення нової держави – Київської Русі.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Утворення Руської держави. Князь Аскольд.
2.Правління Олега.
3.Князь Ігор та його діяльність. Походи проти Візантії.
Учитель наголошує, що піднесення Київської держави пов’язано з іменами полянських князів Діра і Аскольда; пояснює думки вчених про те, чи були вони полянами, чи варягами;чи правили разом, чи в різні часи.
Перегляд першої серії відео-фрагменту із серії «Історія українських земель» Дір і Аскольд.
Поділ класу на 3 групи.
1-група. Опишіть шлях Аскольда до Візантії;
2-група. Охарактеризуйте цей похід. Чи був цей похід успішним?
3-група.Чому під час походу Аскольд вирішує охреститися?
Після виконання завдань учні презентують результати своєї роботи. Представник першої групи відповідає біля карти.
Випереджальне завдання.
Повідомлення учня про князя Олега
Робота з відео-матеріалами із серії «Історія українських земель». Князь Олег.
Перед переглядом учням ставляться запитання.
1-група. За яких обставин влада в Новгороді перейшла до Олега?
2-група. Яким чином Олег захопив владу у Києві? Які риси характеру князя тут проявилися?
3-група. Коли і за яких обставин була утворена держава Київська Русь?
Випереджальне завдання.
Повідомлення учня про князя Ігоря
Робота з відео-матеріалами із серії «Історія українських земель». Князь Ігор.
Перед початком перегляду учням ставляться запитання.
1.Скласти таблицю»Внутрішня та зовнішня політика князів Олега та Ігоря.
2.За яких обставин загинув князь Ігор?
Зразок таблиці.
Князь | Внутрішня політика | Зовнішня політика |
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Дискусія.
Олег князював у Києві -30 років, Ігор-33 роки, проте у літописі правлінню Ігоря присвячено значно менше місця, ніж його попереднику.
Запитання: Як ви вважаєте чому?
Що було спільного між князями Олегом та Ігорем?
VІ. Підсумок уроку. Утворення у VІІІ-ІХ ст.. Київської Русі започаткувало нову епоху в історії східних слов’ян – становлення повноцінного державно-політичного життя.
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 2, підготуватись до історичного диктанту(вивчити опорні поняття, дати). Підготувати повідомлення: «Ольга - яскрава зоря, що передує сходу сонця»; «Князь-завойовник».
Тема: Греко-перські війни
Мета: визначити головні причини та розглянути головні події греко-перських війн; сформувати уявлення про стратегію й тактику воюючих держав; розвивати навики роботи з історичними документами, з картою та атласом, роботи в групах ; через питання причинно-наслідкового характеру розвивати вміння аналітично мислити, вміння робити нескладні висновки; формувати негативне ставлення до будь-яких проявів насильства; виховувати в учнів уміння знаходити вихід із складних ситуацій, соціальну коректність, гнучкість та креативність мислення, повагу і толерантне ставлення до вибору і позиції інших.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: 1. Підручник: Шалагінова О.І., Шалагінов Б.Б. Історія стародавнього світу. К., 2006;
2. Карта „Греко – перські війни” та Атлас з історії Стародавнього Світу.
3.Мультимедійна презентація Microsoft Power Point на тему: „Греко-перські війни”, проектор, відеофрагмент.
4. Картки з творчими завданнями для груп та додатковою інформацією.
Завдання уроку:
- З’ясувати, що стало причиною греко-перських війн.
- Визначити яку стратегію та тактику обрали воюючі сторони.
-Розглянути та проаналізувати головні події греко-перських війн.
- Розкрити причини утворення Першого Афінського морського союзу;
- Формувати поняття та терміни «стратег», «Афінський морський союз».
- Визначити наслідки війн для Стародавньої Греції
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
- називати час вторгнення персів у Грецію;
- давати характеристику Саламінської та Марафонської битв;
- визначати причини утворення Першого Афінського морського союзу;
- застосовувати та пояснювати поняття й терміни: «стратег», «Афінський морський союз».
Хід уроку
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
« Історична розминка»
1. Що означає вислів «Лаконічна мова»?
2. Акрополь – це…
3. Раби в Спарті -…
4. Демос – це…
5. Як називається місто-держава в Стародавній Греції?
6. На які області поділяється Греція?
7. Хто такий гоп літ?
8. Хто скасував боргове рабство?
9. За якого правителя Перське царство досягло своєї найбільшої могутності?
Робота з атласом:
- Знайти на карті територію Перського царства?
- Визначте які території Іонічної Греції потрапили до складу Перського царства на початку V ст.. до н.е.
ІІІ. Мотивація.
На попередніх уроках ми з вами ознайомилися з двома містами-державами Афінами та Спартою. Вивчили їх політичний , соціальний та економічний устрій. Отже, Афіни та Спарта. Спарта та Афіни. Олігархія і демократія. Місто художників, поетів, філософів та чіткої військової структури.
Подумайте, що могло примусити ці дві абсолютно різні держави об’єднатися. Цілком вірно – війна.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
Початок війни. Марафонська битва.
Перси поступово розширювали свою територію і, врешті-решт, захопили всю Малу Азію, у тому числі й грецькі поселення на березі Егейського моря. Було порушено торгові зв’язки Греції. Протистояння ставало неминучим. Приводом до війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонічному побережжі Малої Азії. Повстання очолило місто Мілет, якому велику допомогу надали громадяни Афін, але воно було придушене перським царем Дарієм І, який не забув про допомогу афінян повстанцям. А не забув він через те, що за його спиною постійно перебувала людина, яка час від часу вимовляла одну й ту фразу: «Владика, пам’ятай про афінян».
У 490 р. до н.е. Дарій І рушив на Афіни. Почалися війни, які тривали близько 50 років.
Перегляд відео про Марафонську битву
Відповіді учнів на запитання вчителя
Робота з ілюстраціями «Грецькі гопліти», «Перські воїни».
Учні висловлюють свої припущення.
1. Пригадайте, які види військ існували у грецькій та перській арміях.
Біля села Марафон, поблизу якого розташовувалася рівнина, придатна для кінного бою, стався бій між персами та греками.
Самостійна робота з текстами.
Корнелій Непот «Життєпис Мільтіада», Геродот «Історія».
Додаток 1 та 2
На основі історичних документів складіть дані про сили супротивника.
Результати записуються в зошити і оголошуються.
В результаті цієї битви загинуло 192 греки, натомість втрати персів становили – 6 тис. чол.. Звістку про перемогу греків приніс до Афін воїн, який подолав 42, 192 км. ( так виник термін «марафонський біг». Дарій І вимушений повернутися додому.
Після того як діти записали дату у зошит, вчитель просить порахувати скільки років минуло від дня Марафонської битви?
Після того як діти визначили, що у 2012 році випонюється 2502 р. з дня Марафонської битви, вчитель вказує на той фат, що Олімпійський комітет випустив пам’ятні монети „2500 років марафонському бігові”, зображення якої теж виводиться на слайд під час розповіді.
Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах.
Наступний похід до Греції був організований сином Дарія І, Ксерксом, у 480 р. до н. е. Геродот повідомляє, що армія персів налічувала 2 млн. воїнів і флот у 1000 кораблів. Але й греки не дрімали. За цей час Афіни збудували сильний флот. Аби здолати персів, грецькі міста вирішили діяти разом. Вони об’єдналися в союз на чолі зі Спартою.
Перегляд слайдів про битву при Фермопілах
Робота з історичним джерелом.
Учням пропонується опрацювати два уривки з «Історії» Геродота, та дати відповіді на запитання. Виконання завдання під музичний супровід.
Коли ви будете виконувати це завдання, спробуйте з’ясувати, про що вам говорить мотив цієї мелодії.
На цей раз перси почали наступ на Грецію з півночі. Греки надумали затримати їх біля Фермопільської ущелини. Саме через неї перси могли потрапити в Середню Грецію і далі до Афін.
Після того як діти записали дату у зошит, вчитель показує сучасний вид на Фермопільський прехід.
Самостійна робота з підручником
Прочитати текст параграфа на с.159-160 й скласти відповідь за планом:
1.Сподівання Ксеркса.
2. Відповідь Леоніда.
3.Зрада Епіальта.
4. Бій спартанців.
5. Наслідки поразки греків.
Перси оточили спартанців, які відчайдушно билися, і знищили їх. Пізніше мужнім спартанським воїнам тут було зведено пам’ятник у вигляді лева на постаменті викарбувано такі слова:
Подорожній, повідай
Спарті про нашу загибель;
вірні законам її,
тут ми кістьми полягли.
Сьогодні тут знаходиться величний монумент.
Саламінська битва.
Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією на карті.
Випереджувальне завдання
Підготувати розповідь про Саламінську битву на основі уривка з трагедії Есхіла «Перси».
Перший Афінський морський союз
Самостійна робота з текстом параграфа, складання відповіді за планом.
1. Коли був створений Афінський морський союз?
2. Чому цей союз називали ще Делоським?
3. З якою метою він був створений?
4. Чому командувати союзним військом доручили Афінам?
V.Закріплення вивченого матеріалу
«Займи позицію»
Учням пропонується два твердження. Вони обирають позицію та аргументують її.
1. Греко-перські війни носили з боку персів загарбницький характер, а для греків це була визвольна боротьба.
2. Греки почали греко-перські війни з метою загарбання нових територій, а перси захищали свою Батьківщину.
VІ. Підсумок уроку.
Війна з персами яскраво показала, що лише злагодженими діями можна відстояти свободу. В ході війни серед грецьких міст на перше місце висунулися Афіни. Вони стали могутньою морською державою. Війна між Грецією та Персією була не просто війною, в якій зіткнулися два світи – Європа та Азія. У ній вперше зіткнулися східна деспотія та грецька демократія.
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати підручник № 34, підготувати повідомлення про Перікла.
Додатки
Скласти план відповідь за планом
1.Сподівання Ксеркса.
2. Відповідь Леоніда.
3.Зрада Епіальта.
4. Бій спартанців.
5. Наслідки поразки греків.
Історія «Геродота»
«…Під час походу на Грецію у 490 р. до н.е. Ксеркс наказав збудувати два мости через Геллеспонт і коли один з мостів знесла течія, Ксеркс наказав стратити будівельників, після чого 10-тисячний гвардії «безсмертних» (гвардія царя) відшмагати море промовляючи такі слова: « О ти, гірка волога Геллеспонту! Так тебе карає наш володар за зневагу, яку ти виказала йому, хоча він тебе нічим не образив. І цар Ксеркс все одно перейде через тебе, бажаєш ти цього чи ні». Потім Ксеркс звелів занурити кайдани в море та поставити тавро. Так він хотів довести, що море стане покірним йому.
Запитання
1. Поясніть вчинок Ксеркса.
2. Про які людські якості перського царя свідчить цей уривок?
Історія «Геродота»
… Павсаній ( командувач об’єднаної грецької армії), на якого нападала перська кіннота, послав вершника до афінян, щоб той їм сказав:… «Шановні афіняни! Тепер має початися рішуча боротьба, від якої залежить або свобода, або неволя Еллади. Наші союзники зрадили нас, лакедемонців, і вас, афінян, бо вони піднялися і втекли. Ми прийняли рішення, що нам треба оборонятися якомога краще і допомагати один одному. Тепер, коли вся перська кіннота накинулась на нас, буде справедливим, щоб ви прийшли на допомогу загонові, який найбільше потерпає від ворога. Проте, коли станеться так, що ви не зможете прийти на допомогу, то пришліть своїх лучників. Ми знаємо, що протягом цієї війни ви воюєте завзятіше за всіх і зважите на наше прохання».
Запитання
1.Хто такий Павсаній?
2. З яким проханням полководець звертається до афінян?
Корнелій Непот «Життєпис Мільтіада»
4. … Дарій, повернувшись з Європи до Азії, слухав доповіді друзів, які радили підкорити Грецію, і він спорядив флот з 500 кораблів. Начальникам флоту він надав 200 тисяч піхотинців і 10 тисяч вершників… Вони рушили на Аттику і висадили свої війська на Марафонському полі. Афіняни, приголомшені такою страшною бідою, послали гінця по допомогу до Спарти. Вибрали вони і воєначальника – Мільтіада.
Тема: Виникнення українського козацтва та перших січей.
Мета: З’ясувати, як і чому виникло українське козацтво; розповісти про появу перших січей і діяльність Дмитра Вишневецького; розвивати уміння учнів працювати з текстом підручника; аналізувати текстові історичні документи; робити висновки; виховувати почуття поваги до історичного минулого своєї Батьківщини.
Тип уроку: комбінований .
Обладнання: Підручник, настінна карта, ілюстративний і дидактичний
матеріал, відеофільм “Запорізька Січ”.
Основні поняття і терміни: козак, Дике Поле, “Запорізька Січ”.
Основні дати: 1489 рік –Перша писемна згадка про козаків.
50- ті рр. ХVІ ст. – будівництво Дмитром Вишневецьким
замку на о. Мала Хортиця.
Хід уроку
І.Організація навчальної діяльності.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Гра-експромт “Енциклопедист”.
Від кожної групи учні делегують по одному представнику, які мають відповісти
на запитання учителя. Представники команд по черзі дають відповідь на п’ять
запитань. Кожна правильна відповідь оцінюється двома балами. Учень , що набрав найбільшу кількість балів, оголошується переможцем, і йому присвоюється звання “Енциклопедист”.
1.Коли було укладено Люблінську унію?
2.Річ Посполита – це...
3Що таке реформація?
4.Що таке братства?
5.Коли виникло перше братство?
6.Де виникло перше братство?
7.Коли було укладено Берестейську унію?
8.Шо таке полемічна література?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Історія кожної країни унікальна. Кожна країна має щось особливе, що відрізняє
її від інших держав. Такого явища, як запорозьке козацтво, не було ніде
недарма Україну називають козацькою. Своєрідність феномену українського
козацтва полягала в тому, що воно не лише активно освоювало нові землі і
протистояло турецько-татарській агресії, а й згодом очолило український
національно-визвольний рух проти польського панування.
Наприкінці уроку ви дасте відповідь на запитання: “Які риси характеру успадкував український народ від славного лицарства козацького? “
Тож темою сьогоднішнього уроку буде: “Виникнення українського козацтва
та перших січей.
ІV.Опрацювання та засвоєння нового матеріалу.
План
1.Причини виникнення українського козацтва.
2.Господарська колонізація Дикого Поля українським населенням.
3.Поява перших січей. Діяльність Дмитра Вишневецького.
4.Козацтво як явище світової історії.
Епіграфом до сьогоднішнього уроку я пропоную взяти слова Т.Г.Шевченка:
Було колись в Україні -
Ревіли гармати.
Було колись - запорожці
Вміли панувати!
Панували – добували
І славу, і волю –
Минулося, осталися
Могили по полю!
1. Виникнення українського козацтва.
Актуалізація знань:
· Якими були основні стани українського суспільства на початку ХVІ ст..?
· За картою визначте, з якими державами в середині ХVІ ст.. межували українські землі на півдні.
· Чи можна вважати, що українське південне прикордоння було центром протистояння християнського й мусульманського світів? Обґрунтуйте свою думку.
Кінець ХV ст. став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 р.
Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях наприкінці ХVІ ст.. У той час південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля – необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими притоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі. Освоєння українцями цих територій майже одразу наштовхнулося на схоже явище з боку васалів Кримського ханства та Османської імперії – ногайських татар, улуси (кочові стійбища) яких були розташовані в південній частині Дикого Поля.
Виникнення українського козацтва було викликане низкою причин, а саме:
Подається у вигляді наочності.
Робота в групах. 1.Опрацювати джерела формування козацтва.
2.Характеристика запорозького козака.
Основним центром життя козаків було Запорожжя, або Низ, - звідси назва “запорожці” чи “низові козаки”.
Дніпро – це священна і заповітна для запорожців річка. Козаки займали величезний простір степів, що прилягають до обох берегів Дніпра в його нижній течії. Щоб потрапити туди, потрібно було пройти через пороги. Усіх порогів нараховувалося дев’ять: Кодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситецький, Вовнигівський, Будиловський, Лишній і Вільний.
Перегляд відеофільму. Відповіді на запитання.
1.Звідки походить слово “козак”?
2.Хто становив основну масу козацтва?
3.Які землі називались Диким Полем?
4.Що таке уходи?
5.Який метод для оборони вперше був використаний козаками?
6. Охарактеризуйте зброю козаків?
2. Робота з документом “ Опис природних багатств Дикого Поля Михайлом Литвином (матеріал поданий як випереджувальне завдання).
3.
Кінець ХV ст.. | ХVІ ст.. | Перша половина ХVІІ ст.. |
Понад 200 тис. осіб | Понад 350 тис. осіб | 300 тис. осіб |
Дана таблиця свідчить про те, що татарські напади стали постійними і більш загрозливими з кінця ХV – початку ХVІІ ст.. ватагам козаків - уходників усе частіше доводилося вступати у збройні сутички з ворогом.
У середині ХVІ ст.. литовський уряд вирішив використати досвід козаків і розпочати на південному прикордонні будівництво фортець для відсічі татарських нападів. Проте реалізувати цю ідею через брак коштів вдалося лише князеві Дмитру Вишневецькому.
Повідомлення учня про Дмитра Вишневецького.
Перегляд відеофільму. Відповіді на запитання.
1.Коли і де була заснована перша Січ?
2.В якому році і ким була зруйнована Січ?
3.В якому році відбувся похід до Молдавії, чим завершився для Вишневецького?
4. Звідки походить назва Запорозька Січ?
У 1557 році Запорозька Січ на о. Хортиця була зруйнована татарами. ЇЇ перенесли на о. Томаківка. Січ як укріплення кілька разів переносилася на інше місце, де одержувала додаткову назву від річки, на якій вона розташовувалася, або місцевості – Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Каменська, Олешковська, Підпільненська (вона ж Нова, Покровська).
Із загибеллю Вишневецького козацька організація не розпалася: в 1580-х рр.. починає вживатися термін “січові козаки”. Поступово вони стали відчувати себе самостійною військово-політичною силою і вести незалежну від Польщі політику: укладати договори з Москвою, Кримом, Молдовою, здійснювати військові походи без дозволу польського уряду.
4. Українське козацтво виникло на пограниччі, де протистояли один одному християнський і мусульманський світи. На передньому краї боротьби з Османською імперією та її васалами були також деякі інші європейські країни. Внаслідок цього на їхніх порубіжних землях з’явилися військові громади, що були подібні до українського козацтва. Вони боролися проти турецьких, а також татарських нападників. У Московській державі це були донські козаки, в Хорватії – граничари, в Угорщині секеї та гайдуки.
Своєрідність українського козацтва полягала в тому, що воно протистояло не лише турецько-татарській агресії, а й очолило в Україні національно-визвольний рух проти польського панування і вибороло власну державу.
Робота в парах
На основі отриманих вами знань та історичних текстів виконайте завдання та дайте відповіді на запитання.
Текст 1.
“З козаків можна зібрати 14 000- 15 000 добірного, добре озброєного війська, яке прагне більше слави, ніж наживи, готового до будь-якої небезпеки. Їхня зброя – шаблі й рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі воїни до війни пішої і кінної... Добре дають собі раду на морі. Мають усякі човни й на них їздять у походи на чорноморські землі”. (Гамберліні, італієць, 1584 р.).
Запитання.
1.Чи можна козацьке військо вважати численним?
2.Які роди військ існували у козаків?
3.Яку зброю використовували козаки?
______________________________________________________________________
Текст 2.
Козаки – хоробрі люди, “котрі з ранніх років вправляються у військовій справі і прекрасно вивчили ворога – турків і татар. Вони мають власні гармати, і багато хто з них вміє поводитися з цією зброєю, так що не має потреби наймати й утримувати окремих гарматників. Через те що внутрішні справи Польщі, як видно було, загрожували невдовзі переворотом, то я вважав справою надзвичайної ваги запевнити у своїй приязні це товариство (запорозьких козаків), котре не тільки користується значним впливом на Україні, на яке оглядається і ціла Польща”. (Еріх Лясота, посол цісаря Рудольфа ІІ до козаків, 1594р.)
Запитання.
1. У чому полягав секрет військової майстерності козаків?
2. Як ставилися до козацтва в Україні та Польщі?
______________________________________________________________________
Текст 3.
Українські козаки – “хоробрі побідники, загартовані у боротьбі, завжди готові за першим наказом виступити в поле... Не можна не захоплюватися тим, з якою
Сміливістю вони перепливають море... Під час плавання козаки зовсім не п’ють горілку і взагалі не беруть її з собою, а якщо трапиться у човні п’яний, то його отаман наказує кинути за борт... Козаки від природи мають сильну і могутню статуру... Небагато з них вмирає на ліжку і то у глибокій старості; більша частина залишає свої голови на полі бою...”(Боплан. “Опис України”, 1650р.)
Запитання.
Що найбільше вразило французького інженера Боплана в характері козаків?
1. Чи вважав він їх схильними до пиятики?
Текст 4.
“Очолюючи військо, вони (гетьмани) мусять пам’ятати, що у небезпеці повинні відзначатися розумом, хитрістю, хоробрістю і передовсім уникати поразки: бо козаки лякливого провідника забивають як зрадника і на місце його ставлять нового... Козаки страшенно люблять свободу; смерть вважають за рабство і для оборони незалежності часто повстають проти своїх гнобителів – поляків. У битві невтомні, відважні, хоробрі або, ліпше сказати, зухвалі і мало дорожать своїм життям. Влучно стріляють з пістолів, звичайної своєї зброї... Сотня (українських козаків)... не боїться ні тисячі ляхів, ні декількох тисяч татар”.(Боплан. “Опис України, 1650р.)
Запитання.
1.Що найбільше цінували козаки?
2.Чи боялися козаки смерті?
_____________________________________________________________________
Текст 5.
“У країні Запорозькій ви знайдете людей, що опанували усі ремесла, потрібні для громадського життя: теслярів для будування будинків і човнів, стельмахів, мечників (зброярів), гарбарів, шевців, бондарів, кравців і т.ін. Козаки – великі знавці у видобутку селітри, якою переповнена Україна, та у виготовленні гарматного пороху. Жінки прядуть льон і вовну, тчуть для свого вжитку полотно і сукно. Усі козаки вміють орати, сіяти, жати, косити, пекти хліб, варити пиво, мед і вино. Вони взагалі схильні до всіх мистецтв”. (Боплан, “Опис України”,1650р.)
Запитання.
1.Чим займались козаки, окрім військової справи?
2.Що з того, що виробляли козаки, вони могли продавати?
_____________________________________________________________________
Текст 6
“Немає серед них (козаків) жодного, незалежно від віку, статі чи становища, хто б не хотів перевершити свого товариша в умінні пити й гуляти. Нема також серед християнських народів подібного народу, який так мало дбає про завтрашній день”. Із родючих земель вони збирають стільки зерна, що часто не знають, що з ним робити; тим паче, що не мають судноплавних рік, які впадали б у море, за винятком Бори сфену, але навігація на цьому припиняється за 50 миль нижче від Києва через 13 порогів... Саме ця причина перешкоджає їм везти збіжжя до Константинополя, а звідси й інші лінощі: вони беруться до роботи лише тоді, коли притискає їх біда чи не мають як купити того, що необхідно”.( Боплан.”Опис України”, 1650р.)
Запитання.
1.Чим, на ваш погляд можна пояснити безтурботність козаків щодо майбутнього?
2.Чи прагнули козаки збагачення при нагоді?
Обговорення відповідей на проблемні запитання.
1.Які риси характеру успадкував український народ від славного лицарства козацького? Учні заповнюють таблицю “Риси українського козака”.
V.Закріплення нових знань учнів.
Тестування.
Дайте ствердну або заперечну відповідь на такі висловлювання (твердження):
1.Дике Поле належало Кримському ханству.
2.Перші згадки про українське козацтво датуються серединою ХVІ ст..
3.Фортецю на о. Мала Хортиця заснував Д. Вишневецький.
4.Д. Вишневецького було страчено у Царгороді.
5.Козаків у Московській державі називали гайдуками.
VІ. Як відомо, в історії не буває “якби”. Але давайте порушимо цю традицію і спробуємо уявити, що могло б стати з нашим народом, з усією Україною, якби не було Запорозької Січі. Очевидно тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів. Їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока історія. Мужні лицарі Запорожжя оборонили і відстояли свій народ. І як прикро не буває, що ми захоплюємося подвигом спартанців біля Фермопіл і не знаємо про подвиг козаків під Берестечком, чули про воєнне мистецтво римських легіонерів, але не маємо жодного уявлення про ратну майстерність козаків.
Будьмо ж гідними історії свого народу, в якій на одному з найчільніших місць стоїть славна Січ Запорозька. Знаймо, що історія, це – не прах, не далеке минуле, це – біографія народу, а воднораз його жива душа. Бо душі без пам’яті не буває.
VІІ. Д/з Опрацювати текст підручника № 5.
Підготувати повідомлення про життя і побут українських козаків.
Додатки
Опис природних багатств Дикого Поля Михайлом Литвином.
Господарська діяльність уходників була різноманітною. Диких звірів і зубрів, диких коней і оленів така сила по лісах і полях, що на них полюють тільки задля шкіри, а м'ясо через велику їх кількість викидають, окрім спинної частини; ланей і диких кабанів навіть зовсім не вживають. Дикі кози в такій великій кількості перебігають зимою зі степів до лісів, а влітку назад, що кожний селянин забиває їх до тисячі на рік. Уходники в'ялили рибу, засолювали її в діжки. По берегах річок у великій кількості зустрічаються оселі бобрів. Птиць така дивовижна сила, що навесні хлопчаки назбирують цілі човни яєць диких качок, гусей, журавлів і лебедів, а пізніше їх виводками наповнюють курники. Вірлят зачиняють до кліток задля їх пір'я, котре чіпляють до стріл. Псів годують м'ясом диких звірів і рибою. Великі прибутки давали їм пасіки. Чимало людей, які займалися степовими промислами, їздили до чорноморських лиманів по сіль.
Запитання до документа.
1. Чим приваблювало Дике Поле українців ?
2. Яким видам господарювання сприяли природні багатства Дикого Поля ?
Джерела формування козацтва.
Хто міг стати козаком?
1. На початковому етапі – перша половина і середина ХVІ ст.. – головне джерело формування козацтва – уходники.
З київського Подніпров'я і Волині на Дике Поле тяглися люди – у так звані уходи – полювати, ловити рибу, збирати мед диких бджіл. Йшли не поодинці, а загонами (ватагами) на чолі з обраними отаманами. У разі потреби нападали на татар, перешкоджаючи їхньому просуванню в глиб українських земель або відбиваючи в них ясир і награбоване майно.
· Ухідниками в основному ставали міщани, селяни, бояри. Кожний з них міг забезпечити себе матеріально, одержуючи разом з тим незалежне від пана життя і можливість випробувати свою військову доблесть і вдачу. Дехто з ухідників не повертався на зиму додому. Саме з цих людей формувалося постійне населення Нижнього і Середнього Подніпров'я. Власне, на них і поширювалася назва “козак.”
2 Під впливом Польщі у ХV ст.. у Литві виникла нова категорія військово-службових людей- шляхта, що за службу одержувала землеволодіння і головне – привілеї, яких не було у бояр.
· Декому з заможних бояр вдалося потрапити до розряду шляхти, а переважна більшість збіднілих бояр, не здатних зібрати кошти на коня, зброю, обмундирування, фактично примикала до стану селян і перебувала під загрозою покріпачення.
· Той хто не міг стати шляхтичем, але й не хотів перетворитися в кріпака, йшов у пошуках можливості розбагатіти на “нічиє” Нижнє і Середнє Подніпров’я. Ось де й придалася їхня військова майстерність. Ці люди, як і шляхтичі, іменували себе рицарями, тому що були вільними воїнами.
3 Відповідь на питання “Хто і чому ставав козаком?” можна знайти у свідченнях Михайла Литвина “Про вдачі татар, литовців і московитян” , 1550 р.
“Багато хто йде від влади батьківської, від роботи ,неволі, покарань, боргів та інших неприємностей чи просто шукають більш вигідні заробітки і кращі місця. Пізнавши усі вигоди життя в низових місцях, вони вже ніколи не повертаються назад, до своїх, незабаром здобувають спритність і мужність і звикають до небезпеки, полюючи на ведмедів і зубрів. Ось чому в Україні так легко набрати гарних вояків.”
4.Серед козаків були також позбавлені сану священики, шукачі пригод зі збіднілої знаті.
Характеристика запорозького козака
“І за зовнішнім виглядом, і за внутрішніми якостями запорозькі козаки взагалі являли собою характерні типи своєї народності і свого часу. За описом сучасників, вони були більшою частиною росту середнього, плечисті, ставні, міцні, сильні, на вид повнолиці, округлі і від літньої спеки і степової спеки смугляві. З довгими вусами на верхній губі, з розкішним оселедцем, або чуприною, на тімені, у смушковій гострій шапці на голові, вічно з люлькою в зубах, справжній запорожець завжди дивився якось похмуро, униз, спідлоба, сторонніх зустрічав спершу непривітно, відповідав на питання дуже неохоче, але потім помалу зм’якшувався, обличчя його під час розмови поступово приймало веселий вид, живі проникливі очі загорялися блиском вогню, і вся його фігура дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю і незрівняним гумором. “Запорожець не знав ні “цоб”, ні “цабе”, від того був здоровий, вільний від хвороб, помирав більше на війні, ніж вдома. Тепер народ слабкий, пустий і недовговічний : як дев’яносто років прожив, то і стежки під собою не бачить, а в давнину у сто років людина тільки в силу вібралась. Від того запорожці жили і весело, і довго. А молодці які були! Він сів на коня – не струснувсь, не здвигнувсь? Торкнув ногами – і пішов, і пішов! Тільки курява стовпом!”
Запитання:
1. Охарактеризуйте зовнішній вигляд і внутрішні якості запорозького козака .
Тема: Київська Русь за князювання Ольги та Святослава.
Мета: охарактеризувати становище Київської Русі за правління Ольги і Святослава, визначити позитивні і негативні наслідки їх діяльності; розвивати вміння в учнів працювати з історичною картою, складати розгорнутий план параграфа,формулювати і відстоювати власну точку зору; виховувати інтерес та повагу до історії власного народу.
Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.
Основні поняття: «реформа», «погости», «християнство», «династія», «устав», «урок».
Обладнання: Смолій В.А., Степанков В.С. Історія України, підручник для 7 кл.- К., Генеза, 2007, карта «Виникнення та розквіт Київської Русі ІХ – ХІ ст.», картки з опорними поняттями та хронологією, відеоматеріал із серії Країна. Історія українських земель. диск 1.
Основні дати: 945-964, 964-972.
Хід уроку.
І.Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Історичний диктант.
Відповіді учні надають письмово.
1.Коли утворилася держава Київська Русь?
(VІІІ-ІХ ст..)
2.Хто з київських князів першим прийняв християнство?
(Аскольд).
3.Який титул носив правитель київської держави?
(каган(хакан)).
4.Коли припинила своє існування династія Києвичів?
(882 р.)
5. Яка династія прийшла до влади в Київській Русі після 882 р.?
(Рюриковичів).
6.Яку суміш у битвах застосовували візантійці, котра горіла й на воді. Як вона називалась?
(«грецький вогонь»)
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
На сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо діяльність княгині Ольги та князя Святослава, спробуємо дати оцінку їхньому правлінню. Літописець Нестор порівнював її з яскравою зорею, що передує Сонцю, і назвав «наймудрішою серед усіх людей. Святослава, багато істориків уважають одним із найбільш виразних і характерних особистостей серед давніх руських князів, інші називають його войовничим ватажком, добрим полководцем. Ким же він був насправді? Саме на ці питання ми спробуємо зайти відповідь.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1.Реформи першої руської княгині.
2.Святослав та його внутрішня та зовнішня політика.
Випереджальне завдання.
Один із учнів зачитує повідомлення про княгиню Ольгу.
Перегляд другої серії відео-фрагменту із серії «Історія українських земель» Княгиня Ольга.
Перед початком перегляду учням ставляться запитання.
- Як княгиня Ольга помстилася древлянам за смерть свого чоловіка?
- Чому літопис назвав Ольгу – Хитрою, церква –Святою, історія – Мудрою?
Колективна робота.
Заповнити таблицю «Княгиня Ольга та її діяльність».
Виписати у зошит реформи проведені княгинею Ольгою.
Позитивні риси | Негативні риси |
Дискусія
У «Повісті минулих літ» княгиня Ольга постає жорстокою та мстивою на початку свого правління і мудрою та поважною в останні роки свого князювання.
Запитання
- Як би ви оцінили княгиню Ольгу як політичного діяча: негативно чи позитивно?
- Яку б роль ви для себе обрали: обвинувача чи адвоката княгині Ольги?
Заслуховуються декілька відповідей зі сторони обвинувачів та адвокатів.
Підсумок: Отже, реформи княгині Ольги відіграли важливу роль у підпорядкуванні племінних княжінь безпосередньо владі руських князів і включенні їх теренів до територіальних меж Руської держави.
Випереджальне завдання.
Повідомлення учня, який підготував виступ на тему : «Князь-завойовник».
Друге питання слід опрацьовувати, використовуючи історичну карту. Учні в основному вже мають навички такої роботи, тому можна запропонувати їм розглянути історичну карту і запитати яку інформацію вони отримали.
Можна запропонувати розглянути портретне зображення князя, пояснюючи, що ілюстрації також несуть певну інформацію.
Запитання: «Які риси характеру князя відобразив художник?
Перегляд другої серії відео-фрагменту із серії «Історія українських земель» Князь Святослав.
Перед початком перегляду учням ставляться запитання.
- Опишіть риси характеру притаманні Святославу?
- Які наслідки Першого та Другого Балканського походів?
- За яких обставин загинув Святослав?
Робота з підручником.
Опрацювати текст підручника с.25-26., накреслити схему « Походи князя Святослава.»
Напрямки |
Схід, Південь Захід
Дискусія.
«Святослав – визначний державець чи нерозсудливий авантюрист?
Підсумок: Отже, зовнішня політика Святослава мала завойовницький характер й ознаменувала розширення території Руської держави.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Бліц-опитування.
1.Учитель показує картки з хронологією уроку, учні називають події, пов’язані з ними.
2. Учитель показує картки з опорними поняттями, учні пояснюють їх зміст.
VІ. Підсумок уроку.
Київська Русь за часів князювання Ольги і Святослава зміцніла як внутрішньо , так і зовнішньо завдяки дипломатії та військовим походам.
VІІ. Домашнє завдання.
Опрацювати параграф 3, відповісти на запитання на с. 27, опрацювати документи на с.28. Підготувати повідомлення «Життя людей у селі в ІХ-Х ст..»
Тема: Як утворилася Римська середземноморська держава
Мета: ознайомити учнів із завоюванням Римом Італії, ходом та наслідками Пунічних війн; розвивати вміння працювати з історичною картою, давати характеристику історичним особам та подіям, працювати в групах, працювати з додатковими джерелами інформації; виховувати інтерес та повагу до історії Стародавнього світу.
Обладнання: О. Пометун ., П.Мороз. Всесвітні історія. Історія України. 6 клас, карта «Перша, Друга та Третя Пунічні війни»,повідомлення учнів,презентація до уроку, документальний фільм «Ганнібал».
Поняття: Контрибуція, провінція, Пунічні війни.
Очікувані результати: Після уроку учні зможуть:
· називати хронологічні межі Пунічних воєн;
· показувати на карті Карфаген, кордони Римської середземноморської держави, провінції доби Республіки;
· застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «провінція», «контрибуція».
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І.Організаційний момент уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.
Робота з історичною картою
Показати:
Апеннінський півострів;
Місто Рим;
Гори Альпи;
Острови, що належать Італії.
Репродуктивна бесіда
-Як римляни завоювали Італію?
- Що таке тріумф та овація?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Повідомлення теми та мети уроку.
Вивчення нового матеріалу супроводжується показом слайдів
ІV.Мотивація навчальної діяльності
Об’єднавши під своєю владою Італію, Рим прагнув панування у Західному Середземномор’ї. Але тут він зіткнувся зі своїм колишнім союзником- фінікійською колонією Карфагеном. Це призвело до кровопролитних воєн між ними, які тривали 118 років. Римляни називали карфагенян пунами, тому ці війни дістали назву Пунічних.
Випереджувальне завдання
-Легенда про Карфаген.
Робота в групах
«Військовий репортаж»
Клас об’єднується у три групи. Кожна група опрацьовує відповідний матеріал підручника та виконує завдання на картках. Результатом роботи повинна стати заповнена таблиця «Пунічні війни».
1-ша група опрацьовує питання «Перша Пунічна війна»
Завдання
- Назвіть причини та хронологічні рамки війни?
- Знайдіть на карті(с.207) території, захоплені Римом у Першій Пунічній війні?
- Які території відтепер міг контролювати Рим?
2-га група опрацьовує питання «Друга Пунічна війна»
Завдання
- Назвіть хронологічні рамки війни?
- Як характеризує Ганнібала давньоримський історик Тит Лівій? с.208
Які риси характеру допомогли йому стати видатним полководцем?
- Назвіть гори які Ганнібалу вдалося подолати?
- Битва при Каннах.
Перегляд уривка документального фільму «Ганнібал»
Цікавий факт
Під час Другої Пунічної війни римляни взяли в облогу місто Сіракузи, де мешкав грецький вчений Архімед. Він винайшов такі пристрої, які зачіплювали римські кораблі гаками за ніс або корму та відкидали назад у море. Також він винайшов дзеркало з відшліфованої міді, яке збирало сонячні промені в пучок та підпалювало римські кораблі. Сіракузці використовували також катапульти та балісти.
3-тя група опрацьовує питання «Третя Пунічна війна»
Завдання
- Назвіть хронологічні рамки Третьої Пунічної війни»?
- Назвіть факти мужності захисників Карфагену?
- Охарактеризуйте наслідки цієї війни?
Цікавий факт
Формально Третя Пунічна війна була завершена 5 лютого 1985 року. Мер Рима Уго Ветере під час офіційного візиту в Туніс підписав мирний договір між Римом і Карфагеном. Таким чином, 3-тя Пунічна війна формально тривала 2133 роки.
Перегляд уривка документального фільму «Ганнібал»
V. Закріплення вивченого матеріалу.
«Мікрофон»
- Визначте причини перемог Риму над Карфагеном?
- Кому ви співчуваєте: римлянам чи карфагенянам? Чому?
VІ. Підсумок уроку.
Вправа «Відгадай героя»
1. Він походив із відомого роду полководців Карфагену — Барка, що у перекладі означало «Блискавка». (Гамількар)
2. Він походив із старовинного патриціанського роду Корнеліїв, був консулом. За успішне здійснення висадки римського війська у 204 р. до н. е. в Африці дістав прізвисько Африканський. (Сципіон)
3. Консервативний політичний діяч Риму, автор книги «Про сільське господарство», учасник Другої Пунічної війни, критикував Сципіона за надмірну поміркованість у боротьбі з пунами. Щоразу свою промову в сенаті з будь-якого приводу завжди закінчував словами: «А Карфаген має бути зруйнований!» (Катон)
4. Ім’я цього видатного діяча Карфагену у перекладі означає «Дар Ваала», син полководця Гамількара Барки. Уславився тривалою війною проти Риму на його власній території. у 183 р. до н. е., щоб не потрапити до рук римлян, отруївся. (Ганнібал).
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати параграф 45.
Виконати завдання на сторінці 210.
Скласти план-хроніку битви при Каннах від імені її очевидця
Немає коментарів:
Дописати коментар